Презентація «Дослідження ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами»

14 вересня в УНІАН відбулася презентація результатів «Дослідження ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами», що проводилося в період лютий-травень 2021 року.

СпіКерри: Ірина Лилик, президент ГО «Українська Асоціація Маркетингу», голова Індустріального Гендерного Комітету з Реклами (ІГКР) Олена Давліканова (Elena Dlk), Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Олена Бучинська (@Елена Бучинская) очільниця Київського Регіонального Представництва ІГКР, доцент кафедри маркетингу КНЕУ Оксана Яшкіна (@Оксана Яшкина ), професорка кафедри маркетингу Державний університет "Одеська політехніка".

Висновки ґрунтуються на всеукраїнському репрезентативному опитуванні 2410 респондентів/ток та результатах трьох експериментів, в тому числі один з яких проведено за допомогою технології eye-tracker. Результати викликали жваве обговорення серед 1096 слухачів, які долучилися до онлайн трансляції.

За результатами дослідження:

  • Сексистська реклама не призводить до запам'ятовування бренду, а також відволікає увагу від об'єкту реклами. Назва торгової марки запам'ятовується в 3 рази краще при перегляді НЕдискримінаційної реклами, аніж дискримінаційної.
  • Однаково негативно і чоловіки, і жінки ставляться до «надмірної/агресивної об'єктивації» та сцен гендерно обумовленого насильства, які більшість вважають взагалі неприпустимими для зображення в рекламі.
  • Хоча гендерні стереотипи виявлені у майже 50% опитаних, 70% жінок та 57% чоловіків відверто негативно ставляться до нав'язування стереотипів у рекламі.
  • Найчастіше зразки дискримінаційної реклами респондент(к)и описували трьома словами: «дурна», «вульгарна» та «принижуюча людську гідність».
  • Простежується зростання рівня обізнаності споживачів/ок про шкідливий вплив сексизму в рекламі та, відповідно, їх готовність відмовитись від товарів/послуг бренду, що використовує сексистські рекламні меседжі.
  • Споживачі/ки реклами з вищою освітою, жінки та молодь від 18 до 40 років краще розпізнають та найбільш негативно ставляться до дискримінаційної реклами за всіма категоріями, ніж особи з професійно-технічною або середньо-спеціальною освітою, чоловіки та старше покоління.
  • Сегменту, який би стабільно позитивно ставиться до сексистської реклами за всіма категоріями, протягом дослідження виявлено не було.

Організатори висловлюють щиру вдячність всім учасникам/учасницям дослідження, які відкрито розповіли про своє ставлення до реклами та очікування від роботи рекламістів.

Повний текст дослідження розміщено на сайті та www.uam.in.ua

Запис ефіру на Youtube-каналі УНІАН

Висловлюємо щиру вдячність всім учасникам/учасницям дослідження, які відкрито розповіли про своє ставлення до реклами та очікування від роботи рекламістів. Ми вдячні компанії CBR за надані статистичні дані щодо жінок як споживачок, які були систематизовані спеціально для цього дослідження, адвокатському об'єднанню «Sayenko Kharenko» за юридичний супровід дослідження, Українській Маркетинговій Групі за проведення дослідження за допомогою технології еye-tracker, компанії ~ing]DIVISION за проведення анкетування, експерт(к)ам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС) й Всеукраїнської асоціації жінок-суддів (@Надія Стефанів), а також експерт(к)ам Української Асоціації Маркетингу та Індустріального Гендерного Комітету з Реклами: Світлані Ковальчук (@Светлана Ковальчук), Алені Танасійчук, Наталії Савицькій (@Наталья Савицкая ), Святославу Жукову, Ірині Перевозовій (Ірина Перевозова), Тетяні Решетіловій , Катерині Піловій (Kateryna Pilova) , Людмилі Мамчур, Забаштанській Тетяні, Ірині Лошенюк, Ігорю Точонову (Ігор Точонов), Наталії Карпенко, Жідок Вікторії (@Victoriia Zhydok).

Бюро в Києві

01004 Україна, Київ
вул. Пушкiнська, 34

+38 (044) 234 0038
+38 (044) 451 4031

mail(at)fes.kiev.ua

Photo: FES/Bernd Raschke

Публікації

Рекомендації щодо впровадження доступності та інклюзивності дитячих ігрових майданчиків

Ворона Олександр, Родін Костянтин, Шкуро Валентина

Екологічні тренди в Україні: погляд громадян

Світлана Балюк, Наталія Клаунінг, Людмила Четвертухіна, Марія Коваль-Гончар

Національні дорадчі групи в торговельних угодах ЄС: чи є рух вперед?

Дебора Мартенс, Діана Потьомкіна, Ян Орбі