Україна – Китай: стратегічне партнерство у глобальному контексті

До неоднозначного інфраструктурного проекту «Один пояс-один шлях», ініційованого Китаєм, може бути долучено дві третіх населення світу та одна третя світової економіки. В рамках цього проекту Китай також посилює співпрацю із 16 країнами Центральної та Східної Європи (ініціатива «16+1»).  Яку роль відіграватиме Україна в цьому величезному проекті і як він на неї впливатиме? Якими є відносини Україна-Китай? Яку роль відіграє Росія у цих відносинах? Ці та інші питання було обговорено в рамках міжнародного круглого столу «Україна – Китай: стратегічне партнерство у глобальному контексті» 14 червня 2018 року. Організаторами круглого столу були Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Рада зовнішньої політики «Українська Призма». Захід складався із 2 панелей, в рамках яких спікери мали можливість поділитися своїми думками із присутніми у залі.

Після вітальної промови Лю Цзюнь, Посольство Китайської народної республіки в Україні, Геннадія Максака, Рада зовнішньої політики «Українська Призма» та Марселя Рьотіга, Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні експерти обговорили тему «Глобальний вимір та регіональні особливості інтересів та інвестицій Китаю» в рамках першої панелі. Агнеш Суномар, Центр економічних та регіональних досліджень, Інститут світової економіки,  Угорська академія наук (Угорщина) розповіла про співпрацю Китаю із Центральною та Східною Європою, яка може бути відзначена як успішна, але не без перепон. Дослідниця розповіла про мотивацію китайської сторони щодо співпраці, заглибилися у тематику торгівельних відносин та інвестицій та окреслила останні важливі події у цих відносинах. Підсумовуючи свій виступ, вона зазначила, що співпраця між Китаєм та Центральною й Східною Європою посилюється, однак мова не йде про стратегічне партнерство. Томас Едер, Старший дослідник, Інститут досліджень Китаю Меркатор (Німеччина) окреслив питання німецько-китайських відносин, особливо щодо основних тем ініціативи «Один пояс – один шлях».  На його думку важливу роль в цьому контексті відіграє забезпечення сталості та глобального розширення проекту, європейські контр-ініціативи та можливість взаємодоповнення із європейськими ініціативами, розбудова безпекової спроможності навколо проектів в рамках проекту «Один пояс-один шлях». Томас Едер також представив онлайн-інструмент Інституту досліджень Китаю Меркатор, який дозволяє слідкувати за проектами ініціативи у сферах залізничних сполучень, трубопроводів, портів, а також дає можливість дізнатися про інвестиції у такі сфери економіки, як електрогенерація та передача, цифрова та фінансова інфраструктури.  

В рамках панелі також виступила Лі Йонхей, Професор, старший дослідник, заступник голови відділу зовнішньої політики Росії, Інститут Росії, Східної Європи та Центральної Азії, Китайська академія соціальних наук (Китай). Вона висвітлила роль та місце інфраструктурного проекту «Один пояс-один шлях» у міжнародних відносинах, а також виклики та можливості в рамках ініціативи «16+1». Вона зазначила, що ініціатива є дуже важливою для Китаю і є новим кроком в рамках стратегії відкриття Китаю світові. Ця ініціатива, на думку Йонхей, є платформою для економічної дипломатії, та має на меті структурувати та стабілізувати простір навколо Китаю, а також побудувати простір спільного майбутнього із сусідніми країнами. «16+1» здебільшого сфокусована на економічних та культурних проектах, тому що це відповідає потребі розвитку інфраструктури в країнах Центральної та Східної Європи та відкриває широкі можливості для встановлення співпраці та взаєморозуміння у сфері культури.

В рамках другої панелі учасники обговорювали переваги та виклики для китайських інвестицій в Україну. Спікери презентували вже існуючі формати співпраці та розглянули роль Росії у двосторонній співпраці Китай-Україна.  Віктор Кіктенко, Завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України критично висловився щодо думки, що між Україною і Китаєм є стратегічне партнерство. Він зазначив, що Україні підписала план дій для приєднання до ініціативи «Один пояс – один шлях», але досі не має діючого механізму імплементації. Руслан Осипенко, виконавчий директор Китайської торгової асоціації приєднався до критичних зауважень свого колеги щодо відсутності стратегії та додав, що Україна занадто  сильно сфокусована на ЄС, щоб взяти до уваги інших партнерів, таких як Китай. Тому він порадив українській владі ближче придивитися до Китаю, який вже обійшов Україну за рівнем заробітної плати, прямими іноземними інвестиціями та технологіями. Андрій Гончарук, Старший науковий співробітник відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки, Національний інститут стратегічних досліджень  представив українсько-китайську економічну співпрацю. Вона останнім часом посилилася, але не вистачає інтересу зі сторони уряду. Тому експерт порадив мати більше спеціалістів із тематики Китаю в уряді та закликав владу до більш проактивної позиції.  Юрій Пойта, Керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння  говорив про роль Росії у співпраці Україна-Китай. Він відмітив, що Росія використовує свій вплив на Китай в рамках гібридної війни, розповсюджуючи фейкові новини про України та пошкоджуючи імідж України в Китаї. Бажання Китаю залишатися нейтральним щодо конфлікту на Сході України та в Криму інтерпретується Росією як підтримка своєї позиції, хоча це не відповідає дійсності. Тому Україні потрібно посилювати свою присутність на китайському медіа-ринку для покращення свого іміджу.

За результатами дискусії буде підготовлено  та презентовано восени 2018 року аналітичну записку, що міститиме конкретні поради та стратегії та для уряду України щодо покращення відносин із Китаєм.

Бюро в Києві

01004 Україна, Київ
вул. Пушкiнська, 34

+38 (044) 234 0038
+38 (044) 451 4031

mail(at)fes.kiev.ua

Photo: FES/Bernd Raschke

Публікації

Максак Г., к.політ.н. Шелест Г., к.політ.н. Бурейко Н., Коваль М., Коваль Н.

Українська призма: Зовнішня політика 2017

Устименко В.А., Заблодська І.В.

Досвід об´єднання територіальних громад на Сході України: економіко-правові аспекти