Реформи в Україні: зміни на краще чи імітація прогресу?

З часів революції гідности в Україні відбувається велика кількість реформ. Найбільш відомими є реформа місцевого самоврядування, реформа системи охорони здоров’я, анти-корупційна, земельна реформи.  Разом із тим, незважаючи на значні зусилля зі сторони влади зі здійснення та просування цих змін, у майже половини населення України (48,9%)  виникають негативні асоціації, коли вони чують про реформи. Такі результати були отримані в ході соціологічного дослідження, яке було проведено Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Інститутом Горшеніна у вересні-грудні 2019 року. Результати дослідження були представлені громадськості 7 травня 2020 року під час онлайн-круглого столу "Реформи в Україні. Можливі позитивні зміни в умовах економічної кризи та карантину?".

Дослідження показало, що 51,5% населення України вважають, що можливо одночасно проводити реформи і підвищувати соціальні стандарти.  Також, 61,2% опитаних громадян не готові терпіти тимчасові матеріальні труднощі  заради успіху реформ.

На думку громадян України,  для проведення реформ в Україні потрібні сильний лідер (41,4% підтримують цей варіант), відповідна законодавча база (34,2%), політична воля керівництва держави (33%), налагоджена робота органів влади (30,9%). Євген Глібовицький, стратег, член Несторівської та Унівської експертних груп прокоментував отримані результати. На думку експерта, думки людей щодо реформ є відображенням ставлення населення до влади та успадкованих правил та інституцій з часів СРСР. Є. Глібовицький відмітив, що населення України все ще продовжує ставитися до держави, як до тоталітарної або потенційно тоталітарної системи. Саме через це народ України бажав би мати слабку державу, яка б не становила для нього загрози. Громадська думка в Україні характеризується поляризацією: з одного боку, людям притаманний патерналізм, а з іншого боку, страх, що державні інститути можуть становити загрозу для людей.  На думку стратега,  загальна неготовність чи несприйняття реформ також сильно корелює із  відчуттям безпеки. Чим менший рівень очікуваних загроз, тим більшою є готовність суспільства до реформ. Якщо ж влада у ході реформ не є підзвітною, це додає ще більше тривоги.  На даний момент в українському суспільстві постали додаткові виклики у вигляді епідемії коронавірусу та економічного спаду. Ці фактори мають бути враховані владою при плануванні та здійсненні наступних реформ, оскільки вище зазначені фактори є ще одним ударом по вже травмованій свідомості українців.

Із повним текстом дослідження Ви можете ознайомитись за цим посиланням: http://fes.kiev.ua/n/cms/fileadmin/upload2/Reformi_v_Ukrajini._Zmini_na_krashche_chi_imitacija_progresu__21.04_.pdf

Запис онлайн круглого столу доступний за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=JE3b7Yv2zWM&t=611s

Бюро в Києві

01004 Україна, Київ
вул. Пушкiнська, 34

+38 (044) 234 0038
+38 (044) 451 4031

mail(at)fes.kiev.ua

Photo: FES/Bernd Raschke

Публікації

Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників і працівниць судів України

Валерія Рибак, Назарій Боярський

Українська призма: Зовнішня політика 2019. Аналітичне дослідження

Надія Бурейко, Геннадій Максак, Ганна Шелест

Реформи в Україні: зміни на краще чи імітація прогресу

Світлана Балюк, Наталія Клаунінг, Людмила Четвертухіна, Марія Коваль-Гончар