![]() |
Фонд імені Фрідріха Еберта є найстарішим політичним фондом Німеччини, що володіє багатими соціал-демократичними традиціями зі дня свого заснування в 1925 році. Фонд був заснований як політичний заповіт Фрідріха Еберта, першого президента Німеччини, що був обраний демократичним шляхом, та іменем якого був названий Фонд.
Ключовою діяльністю нашого політичного Фонду є втілення в життя основоположних ідеалів та цінностей соціал-демократії: свободи, справедливості, солідарності. Фонд працює в тісному зв’язку з соціал-демократами та організаціями вільних профспілок. Як некомерційна установа, Фонд організує свою діяльність на принципах самостійності та незалежності.
Наші цілі:
Ми сприяємо розвитку:
Наша діяльність:
Ми підтримуємо та зміцнюємо ідеали соціал-демократії, зокрема, завдяки:
В даний час головні офіси Фонду знаходяться в Бонні і Берліні. Крім того, у Федеративній Республіці Німеччина Фонд має 6 освітніх центрів, а також 12 земельних і регіональних офісів. Крім того, Фонд імені Фрідріха Еберта має в Бонні власну бібліотеку, де зібрано більше 650.000 томів. «Архів соціальної демократії» Фонду імені Фрідріха Еберта в Бонні містить найбільшу в світі колекцію матеріалів з історії європейського робочого руху.
![]() |
Перший демократично обраний президент Німеччини
Фрідріх Еберт народився в місті Гейдельберзі в сім’ї ремісника. Вже в молодості він присвятив себе профспілковій та політичній діяльності, в 1905 р. став членом правління соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). В 1912 р., післе перемоги партії СДПН на виборах, Фрідріх Еберт став членом рейхстагу, в 1916 г. очолив фракцію СДПГ. Після смерті Августа Бебеля в 1913 р. він переважною більшістю голосів був обраний новим головою партії.
Після революції 1918 р. Фрідріх Еберт став співголовою тимчасового уряду Веймарської республіки, т.зв. «Ради народних уповноважених». Він рішуче виступив проти диктатури пролетаріату радянського зразка і як прихильник парламентарної демократії, він наполіг на проведенні загальних виборів в Національні збори, які обрали його президентом 11 лютого 1919 р.
Прагнучи до політичної та соціальної рівності між робітниками й буржуазією, Фрідріх Еберт відкидав політику класової боротьби, за що наражався на критику навіть у лавах власної партії. Реакційні політики, для яких Еберт був втіленням нового ладу, зробили його мішенню для наклепів та лютих нападів, які призвели до передчасної смерті першого демократично обраного президента Німеччини в 1925 р.
Тільки сьогодні, в умовах стабільної демократії, його політична діяльність отримала належне визнання у представників всього політичного спектру.
![]() |
Впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках, де не створено ОСББ
За ред. Анастасії Горбач, Марії Коваль-Гончар, Костянтина Криницького
Інклюзія в Україні і поза кордонами
Марія Ясеновська, Олена Зіненко, Катерина Кормілець
Українська призма: Зовнішня політика 2022
к.політ. н. Бурейко Н., Максак Г., к.політ. н. Шелест Г.